Сьогодні, в день Соборності України, соціальний педагог Околодько Оксана Юріїівна спільно з інспектром відділу служби освітньої безпеки Зборовською Іриною Андріївною провели занятття з учнями 5-Б та 5-В класів. Діти ознайомилися з тим, що таке Соборність та чому важливо бути єдиним народом. На згадку учні отримали жовто-блакитні срічки, щоб, дивлячись на неї, пам'ятати - коли ми єдині, то ми непереможні!

 

 

                                                                 ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Сподіваємося, ви розумієте, що якість знань залежить від того, як систематично учень відвідує заняття в закладі освіти. Згідно з Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» відповідальність за відвідування уроків дітей несуть батьки.

Пропонуємо вам ознайомитися з системою роботи нашого ліцею щодо попередження пропусків занять учнями закладу освіти.

1. Щоденно класний керівник здійснює контроль за відвідуванням занять учнями, відмічає відсутніх у класному журналі, вказує причину відсутності.

2. Батьки зобов’язані своєчасно інформувати класного керівника про причину відсутності дитини (учня) до початку занять в перший же день його відсутності на уроках.

3. Документи, які є підставою відсутності учня на уроках:

• • медична довідка з печаткою лікаря і установи;

  • заява від батьків;

  • санаторне лікування.

4. У випадку пропуску занять протягом 3 і більше днів учень допускається до занять лише за наявності медичної довідки, що посвідчує стан здоров’я учня.

5. У разі відсутності учня на навчальних заняттях впродовж 10 робочих днів поспіль з невідомих або без поважних причин, адміністрація ліцею невідкладно складає відповідне подання та надсилає його до відділу служби (управління) у справах дітей Вінницької міської ради та повідомляє відділ поліції.

6. Факт запізнення або передчасного залишення навчальних занять (наприклад, через призначене на певний час відвідування лікаря) також має заздалегідь супроводжуватись заявою батьків.

7. Відпускати учнів з уроків з поважних причин дозволяється директору, заступнику директора з НВР або черговому адміністратору.

8. Класний керівник у кінці місяця здає інформацію про відвідування занять учнями (за установленим зразком):

• • ПІБ учнів, які не відвідували заняття (по хворобі, з поважної причини, без поважної причини);

  • кількість пропущених днів та уроків;

  • причини;

  • вжиті заходи.

9. Заступники директора з НВР та соціальний педагог постійно здійснюють контроль за веденням документації і за підрахунком кількості відвіданих уроків, спізненням на уроки та запобіжними заходами до учнів, які ухиляються від навчання.

 Як батькам захистити дітей від кібербулінгу?

Кіберполіція радить батькам захистити дітей від ризику втягування у подібні “ігри” та нагадує про основні правила кібергігієни:

 

1.    Налаштуйте захист гаджета, який використовує ваша дитина, забезпечивши доступ лише до безпечних вебресурсів. Перевірте можливість самостійного підключення та відкриття потрібних сайтів, обмеживши доступ до потенційно небезпечних ресурсів. При необхідності встановіть антивірусне програмне забезпечення. Не забудьте увімкнути для нього автоматичне оновлення.

2.    Якщо потрібно зареєструватися на певному сайті або створити акаунт для навчання, зробіть це разом з дитиною, використовуючи новий обліковий запис. За наявності, налаштуйте двофакторну автентифікацію – це використання одразу двох різних способів підтвердження особи при вході в додаток чи сайт.

3.    Варто навчити дитину використовувати складні та надійні паролі. Поясніть, що вони мають б3ти різні для кожного додатку чи сайту, і не можна ділитися ними з іншими.

4.    Попросіть дитину використовувати тільки ті програми, месенджери та  сайти, які рекомендовані вчителями. Створіть закладки у браузері з цими ресурсами.

5.    Поясніть дитині про ризик зараження гаджета вірусами через невідомі програми, посилання або файли. Періодично перевіряйте, які сайти відвідує дитина та які програми вона встановлювала.

6.    Поясніть дитині, чому треба тримати особисту інформацію в секреті. Попередьте про небезпеку розповсюдження особистих даних, фото, номера телефону, адреси та банківських реквізитів в інтернеті, адже видалити ці дані майже неможливо.

7.    Поясніть дитині, що нові знайомства в інтернеті можуть бути небезпечними, оскільки зловмисники можуть втиратися в довіру задля своїх інтересів.

8.    Формуйте у дитини культуру етичного спілкування в інтернеті, де агресія та булінг категорично заборонені.

9.    Навчіть дитину не довіряти та не розповсюджувати інформацію з сумнівних джерел, особливо емоційного характеру чи з негативним забарвленням. Не поширювати чутки та не піддаватися паніці.

10.  Рекомендуйте дитині уникати інтернет-дискусій з невідомими або агресивно налаштованими користувачами.

11.  Обговоріть з дитиною план дій на випадок нестандартних ситуацій, таких як втрата доступу до аккаунту, завантаження вірусу або отримання повідомлень від незнайомців.

  

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою кібербулінгу:

 Якщо дитина стала жертвою кібербулінгу, варто  зберегти свідчення факту кібербулінгу: листування, коментарі, відеоматеріали, зробити скриншоти неправдивої інформації. Далі необхідно звернутися до керівника навчального закладу та до управління протидії кіберзлочинам Департаменту кіберполіції Національної поліції України у відповідній області або направити електронне повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Особи, які стали жертвами чи свідками кібербулінгу, можуть звернутися за допомогою:

·  Національна дитяча “гаряча” лінія:  0 800 500 225  або  116 111 (безкоштовно з усіх мобільних);

·  Національна поліція України – 102;

·  Контакт-центр безоплатної правничої допомоги – 0 800 213 103.

 

Відповідальність за вчинення кібербулінгу

 

Як зазначають у Центрі безоплатної правоової допомоги, за вчинення кібербулінгу до кривдника може застосовуватися відповідальність:

 Адміністративна:

Тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. За адміністративні правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто.

 Кримінальна 

З досягненням 16 років до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу кримінального правопорушення. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою, кримінальна відповідальність настає з 14 років.

 

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ З НЕЗНАЙОМИМИ ЛЮДЬМИ ДЛЯ ДІТЕЙ

1. Постарайтеся донести до своєї дитини думку про те, що вона не зобов'язана допомагати незнайомим людям, навіть якщо цього вимагає ситуація або суспільна мораль, це небезпечно. Ваше чадо може допомогти незнайомцеві, повідомивши про його проблему батькам чи знайомій людині або рекомендувати йому звернутися за допомогою до дорослих.
2. Навчаючи дітей правилам безпечної поведінки з незнайомими людьми, батькам бажано фіксувати увагу дитини не на те, що вона не повинна говорити стороннім (наприклад, подробиці побуту родини), а на те, що їй варто сказати, щоб уникнути неприємностей і небезпечних ситуацій.
3. Відпрацюйте разом з дитиною її поведінку при зустрічі з незнайомою людиною в різних ситуаціях. Пам'ятайте, ці дії повинні бути спрямовані на припинення будь-якого спілкування з незнайомцями. Для цього дитині варто, не вступаючи в небажаний діалог, якнайшвидше покинути місце бесіди. Після того, як вона опиниться в безпеці, дитині бажано розповісти про події з нею батькам або знайомим дорослим. В іншому випадку під загрозою може опинитися особиста безпека дитини.

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ

При зустрічі з підозрілою незнайомою людиною на вулиці алгоритм дій дитини може бути наступним:

Перший крок безпечної поведінки: оцінити ситуацію

Дітям варто усвідомити, що кожен незнайомець, що стоїть перед ними - людина потенційно небезпечна. Неважливо, хто це - дівчинка, хлопчик, дідусь чи літня жінка - якщо дитина не знає його (або його не знають батьки), то перед ним незнайома людина а, значить, ставитися до неї варто відповідно.

Другий крок безпечної поведінки: відійти на безпечну відстань

Навчіть дитину триматися на безпечній дистанції від незнайомої людини. Для цього відміряйте у будинку на підлозі відстань два метри і запропонуйте дитині запам'ятати її. Якщо підозрілий суб'єкт йде на зближення, потрібно швидко йти, або тікати від нього в безпечному напрямку.

Третій крок безпечної поведінки: припинити спілкування

Серед зловмисників знайдеться чимало прекрасних психологів, які зможуть легко «заговорити» дорослу людину, не кажучи вже про дитину. У цьому випадку розмову з сумнівним співрозмовником діти можуть припинити словами «Вибачте, мені потрібно запитати дозволу батьків», «Вибачте, не можу Вам в цьому допомогти, запитайте у дорослих» і так далі. Поки незнайомець намагається аналізувати ситуацію і приймає рішення (психологи вважають, що на це у людини йде від двох до п'яти секунд), у дитини є час на те, щоб покинути небезпечне місце або покликати на допомогу дорослих.

Четвертий крок безпечної поведінки: піти в безпечне місце

Не даючи незнайомцеві договорити, дитина може підійти до знайомих батьків інших дітей, що знаходяться у дворі, або піти додому, тримаючи незнайомця в полі зору. А опинившись у повній безпеці, зв'язатися з батьками і повідомити їм про подію, дослівно переказуючи розмову з незнайомою людиною.

ДИТИНА І НЕЗНАЙОМЕЦЬ: ВАРІАНТИ ПРИПИНЕННЯ РОЗМОВИ

Розглянемо можливі варіанти безпечної поведінки з незнайомою людиною на конкретних прикладах.

Під час гри у дворі до дитини підходить ровесник і каже: «Недалеко звідси побудували нове спортивне містечко. Підемо подивимося ». Відповідь: «Спочатку мені потрібно запитати дозволу у батьків». Незнайомець продовжує: «Я думав, що ти вже досить великий (велика), а тобі, виявляється, мама не дозволяє. Тобі слабо? ». Відповідь: «Мені не слабо. Я піднімуся додому і попереджу батьків, що піду на спортивне містечко». Після цього дитина швидко відходить на безпечну відстань і йде додому, перевіряючи, чи не переслідує його незнайомець. Після його розповіді батькам варто спуститися у двір і перевірити отриману від нього інформацію.

Поруч з дитиною на вулиці зупиняється автомобіль, і незнайома жінка-водій, посміхаючись, просить: «Сядь, будь ласка, в машину і покажи дорогу до вулиці Липневої, а то я сильно спізнююся». Відповідь: «Вибачте, не можу вам допомогти». Ваша дитина швидко відходить від машини на безпечну відстань, а потім іде в напрямку, протилежному ходу руху автомобіля, перевіряючи, чи не переслідує його жінка. А опинившись у безпечному місці (вдома або у дворі), розповідає про цей випадок батькам, вчителям або іншим знайомим дорослим.

Під час прогулянки у дворі до дитини підходить бабуся і просить: «Допоможи мені, будь ласка, підняти продукти в мою квартиру в сусідньому будинку на третьому поверсі». Правильна відповідь: «Вибачте, не можу вам допомогти. Зверніться по допомогу до дорослих». Опинившись у безпеці, дитина, як і в інших випадках, оперативно зв'язується з батьками і розповідає їм про подію, дослівно переказуючи розмову з незнайомою людиною.