Група ризику в школі — учні, які через особистісні, медичні, соціальні або педагогічні особливості схильні до психологічної/соціальної дезадаптації, мають труднощі у навчанні, вихованні чи поведінці. До них відносять дітей із неблагополучних сімей, дітей з особливими потребами, педагогічно занедбаних, а також тих, хто демонструє агресію, систематично пропускає заняття або не адаптувався до школи. 

Основні категорії дітей "групи ризику":

• Соціальні: Діти з малозабезпечених, асоціальних сімей, без опіки батьків, переселенці.
• Медико-біологічні: Діти з хронічними захворюваннями, інвалідністю, особливостями психофізичного розвитку.
• Психологічні: Діти з емоційною нестабільністю, акцентуаціями характеру, високою тривожністю, замкнутістю.
• Педагогічні: Занедбані діти, що мають низьку мотивацію до навчання, стійку неуспішність.
• Поведінкові: Схильні до правопорушень, вживання алкоголю/тютюну, вияву агресії, девіантної поведінки. 

Ознаки, що потребують уваги педагогів:

1. Навчальні: Різке зниження успішності, систематичні пропуски уроків.
2. Поведінкові: Агресивність, конфліктність, деструктивна поведінка, порушення дисципліни.
3. Емоційні: Замкнутість, часті істерики, зміни настрою, аутоагресія.

Робота з такими учнями має бути спрямована не на покарання, а на психолого-педагогічний супровід, допомогу в адаптації та підтримку.

 

 Що таке сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах?

Складні життєві обставини (СЖО) — це обставини, які негативно впливають на здатність сім’ї самостійно піклуватися про себе, забезпечувати належні умови для виховання й розвитку дітей, а також брати участь у житті суспільства на рівних умовах.

Сім’ї, що перебувають у СЖО, потребують підтримки та соціального супроводу, оскільки не можуть подолати труднощі власними силами. Причини таких обставин можуть бути різноманітними, але всі вони порушують нормальне функціонування родини.

До складних життєвих обставин можуть належати:

- безробіття або низький рівень доходів;

- насильство в сім’ї;

- вживання алкоголю або наркотиків;

- психічні розлади чи тяжкі хвороби членів родини;

- соціальна ізоляція, відсутність соціальних зв’язків;

- втрата житла, вимушене переселення або інші кризові ситуації;

- конфлікти між членами родини, що загрожують благополуччю дітей;

- недостатній рівень батьківських компетентностей тощо.

Особливу увагу держава приділяє:

- сім’ям з дітьми, де батьки не виконують належним чином свої обов’язки;

- багатодітним і малозабезпеченим родинам;

- сім’ям, які опинилися у кризі внаслідок надзвичайних ситуацій чи війни.

Такі сім’ї можуть отримувати соціальні послуги, серед яких найважливішою є послуга соціального супроводу — довгострокова підтримка фахівцем соціальної роботи, спрямована на стабілізацію ситуації та підвищення самостійності сім’ї.

Допис створено в рамках проєкту "Мінімальний пакет інтегрованих соціальних послуг для сімей з дітьми" впроваджується UNICEF Ukraine UNICEF Ukraine за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку через Німецький банк розвитку (KfW).

Проєкт реалізується у партнерстві з Українська мережа за права дитини, СОС Дитячі Містечка Україна, ГО "Соціальна Синергія" та Українська освітня платформа